Ти думав, що я вмиюся слізьми?

Ти думав, що я вмиюся слізьми?

Впаду перед тобою на коліна?

Нащадку сумнозвісної орди

Не по зубах тобі я - Україна!!!

Я - нація, я - сила, я - народ,

Я - світло, що ніколи не згасає,

Я - правда, без прогнилих нагород,

Я - істинна любов, що не вмирає!!!

Ти думав я струмочок без води?

А я ріка стрімка, глибоководна,

Я з кожним днем міцнішаю, а ти?

Все нижче й нижче падаєш, - в безодню...

                                    Галина Британ

Життя і творчість Ліни Костенко - то історія України

19 березня 2023 року Ліна Василівна Костенко відзначає свій 93-й день народження. Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000). У 2000 р. стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року. 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Це ЖІНКА-ГЕРОЙ, котра принципово відмовилася від премії "Золотий Письменник України" та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне – Ім’я. Одна із найвпливовіших жінок давньої та сучасної України, яка стала незаперечним моральним авторитетом для українців. Вона ніколи влади не боялася. Пише, що хоче і говорить, що думає.

Вона переконує нас, що слова «незалежність» і «свобода» існують в мові не просто так. А останніх 10 років вона ігнорує різні світські заходи та не спілкується з пресою, бо це для неї «пусті теревеньки». Сила волі та її незламність вражають. Вона сучасна і активна користувач інтернету, а постать її жодного разу не була заплямована безглуздими дурницями в токсично засміченому інформаційному просторі. Її поезія – про жінку, любов, красу рідної мови і України – це словесна зброя, яка надихає і окриляє.

Її горде мовчання – це життєва позиція, а творче спілкування – це словесна зброя у вигляді інтелектуальна поезії. А поезія її про жінку, про любов, про красу рідної мови та Україну надихає кожного і не перестає звучати.

Із сайту "Освіта нова" 

Цікаві факти про Ліну Костенко

19 березня святкуватиме свій день народження легендарна поетеса, прозаїк і громадська діячка Ліна Костенко. Це гарна нагода ще раз звернутися до творчості Ліни Василівни, перечитати її поезію та прозові твори, які надихають повірити в свої сили та вчать бути собою за будь-яких обставин. "Нова українська школа" зібрала цікаві факти про Ліну Василівну та дізналася, якими її творами найбільше зачитуються українські вчителі.

Творчість поетеси поза часом. У ній можна знайти розраду у важкі хвилини, підказку в складному виборі, натхнення, мотивацію, бажання жити, змінюватися і боротися.

Відкриваймо для себе справжнього Шевченка

9 березня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко. Поет, прозаїк, перекладач, публіцист, майстер офорта і графіки, живописець, ілюстратор, маляр, фотограф, мандрівник, винахідник, археолог, філософ, історик, актор, співак, режисер, драматург, театральний критик… Його твори, написані майже півтора століття тому, і досі мають такий потужний вплив: надихають і обпікають.

Пропонуємо 9 фактів, які допоможуть зацікавити вас постаттю великого Кобзаря:

1. Він був АКАДЕМІКОМ Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!
2. Створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр. 
3. Був обдарованим скульптором.
4. Викладав живопис у Київському університеті.
5. Був успішним і затребуваним художником-портретистом. Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь відомі діячі культури, представники найвищої знаті, найшанованіші люди.
6. Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.
7. Зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.
8. Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.
9. Вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами.

Цікаві факти про українських письменників

Ми пишаємося своїми талановитими письменниками. Про них можна розповісти багато цікавого. УНІАН перерахував 10 незвичайних фактів про українських письменників:

• Василь Стус був великим патріотом і не приховував цього. За це він сумарно отримав 23 роки примусових робіт або позбавлення волі від радянського режиму. Також Стус принципово розмовляв українською мовою і одного разу побився в університеті за те, що йому сказали "говорити нормальною мовою".
• Максим Рильський був не тільки талановитим письменником, а й лінгвістом і музикантом. Він знав понад 30 мов, а 13-ма володів вільно. А музики його вчив відомий український композитор Микола Лисенко, у якого Рильський навіть жив деякий час.
• Ольга Кобилянська присвятила значну частину творчості проблематиці українського села і тяжкому життю селян. Після друку повісті "Земля" багатий землевласник запропонував письменниці шлюб. Він подумав, що жінка, яка так глибоко відчуває людські трагедії, уміє й глибоко кохати. На це Кобилянська відповіла, що вміє й глибоко ненавидіти.
• Панас Мирний працював чиновником у Російській імперії, але ненавидів свою роботу і всю імперію. Можливо, саме тому Панас Рудченко узяв собі псевдонім Мирний, а деякі твори взагалі публікував анонімно. Свої роботи Мирний ховав у ящику від сала, що зберегло їх від знищення під час обшуків.
• Іван Багряний за час життя кілька разів утікав від радянської влади, яка намагалася затримати його за патріотичну позицію. А ще йому вдавалося втекти з-під арешту. Багряний завжди носив з собою ціанистий калій на випадок, якщо його все ж упіймають.
• Іван Франко значну частину життя страждав від нерозділеного кохання. У юнацтві він закохався в сестру свого друга Ольгу. Усе йшло до шлюбу. Але в той час Франка затримали за підозру в поширенні в соціалістичних ідеях і виключили з університету. Через це батько Ольги заборонив доньці виходити заміж за Франка і віддав її за іншого чоловіка.
• Пантелеймон Куліш мав чимало коханок за життя, але серед них не було жодної росіянки. Одного разу він відмовився від стосунків з донькою ректора Петербурзького університету, бо вона не любила український фольклор і не хотіла вивчати українську мову.
• Борис Грінченко у дитинстві говорив російською мовою. Але в 11 років він прочитав "Кобзар" Шевченка і порівняв книгу з Біблією. Він свідомо перейшов на українську мову й спілкувався російською виключно зі своєю матір'ю. А в дорослому віці він уклав чотиритомний український словник.
• Марія Вілінська, відома як Марко Вовчок, була фатальною жінкою і мала десятки шанувальників серед чоловіків. Чоловіки їхали до неї на край світу, кидали заради неї роботу, а Пантелеймон Куліш через неї розлучився з дружиною. Вілінська їхала за кордон без супроводу першого чоловіка, що було нечувано у патріархальному суспільстві. А вдруге вона вийшла заміж за молодого друга її сина.
• Григорій Тютюнник вчинив самогубство у віці 41 рік. Він залишив передсмертну записку, яку забрали кагебісти. Його дружина запам'ятала його останні слова так: "Мучте вже когось іншого, а все, що я написав, спаліть".

Джерело: УНІАН

Моринці - колиска Шевченка. Онлайн-екскурсія

 

20 фактів про Лесю Українку

Пропонуємо 20 фактів, які допоможуть зацікавити вас постаттю Лесі Українки.

1. Леся Українка в 5 років навчилася писати взагалі, у 9 – написала перший вірш. Першу ж драму – у 25.
2. Домашню початкову освіту здобували всі діти в родині Косачів. Це була принципова позиція мами, Олени Пчілки. Лариса Косач навчалася зі старшим на 2 роки братом Михайлом. Хлопчик пішов до гімназії у 5 клас. У Лесі ж виникли проблеми зі здоров’ям, тому її залишили вдома “на певний час”. Але сталося так, що вона ніколи в жодному закладі освіти не навчалася.
3. Протягом життя Леся Українка оволоділа в різній мірі 11 іноземними мовами: латинською, грецькою, німецькою, французькою, італійською, англійською, польською, болгарською, грузинською, іспанською, шведською, а також українською й російською. Коли ж почала займатися творчою діяльністю, то наголошувала, що прозові твори в перекладах можна читати, а віршовані важливо читати мовою оригіналу. Адже в перекладі втрачається мелодика вірша і його смислове наповнення.
4. Перші збірки надруковані у Львові. Тоді це місто належало до Австро-Угорщини. У російській імперії  неможливо було надрукувати твори українською. Тож свої збірки Леся Українка змогла побачити лише за рік. Їх збирали з окремих сторінок, які надсилали в різних конвертах або перевозили в таємних кишенях чи валізах із подвійним дном.
5. Леся Українка була дуже відповідальною й розуміла, як багато коштів витрачає на неї родина і як усі піклуються про неї, тому віддячувала, навчаючи братів і сестер. Окрім Лесі, у Косачів було 5 дітей, менших від Лесі – четверо. 
6. Леся Українка чудово грала на фортепіано і вчила цьому молодших сестер. Згодом її сестра Оксана навчалася в консерваторії (м. Льєж, Бельгія), а подруга Наталка Вишенська-Гроздова – у Київському музичному училищі. Вони були дуже вдячні Лесі за уроки музики.
7. Вона дуже любила дітей, але через хворобу не зважувалася мати своїх, аби не передати в спадок тяжку недугу. З листів письменниці розуміємо, що вона з теплом ставилася до свого племінника Михайлика Кривинюка, сина сестри Ольги, і саме для нього вишила сорочечку, що досі зберігається в однойменному музеї. 
8. Леся Українка в 9 років вишила батькові сорочку. Також разом з подругою Маргаритою Комаровою вишили рушник на могилу Тараса Шевченка. Він зберігається в Національному музеї Шевченка. Є й фото, на якому вишивальниці тримають на колінах цей рушник, а поруч із ними стоїть Михайло Косач.
9. Перший заробіток Леся Українка отримала, коли їй було 29. Вона почала друкувати свої літературознавчі огляди про новітні на той час процеси у світовій літературі в петербурзькому журналі “Жизнь”.
10.  Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». Оскільки Леся дуже любила дядька і захоплювалася ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з'явився у 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять
11. У листі до Ольги Кобилянської Леся Українка писала, що в житті вона більша оптимістка, ніж у літературі. І часто говорила про те, що їй краще пишеться, “коли на душі йде дощ”. А потім зауважувала: “Але він же не щодня йде”. 
12. Климент Квітка був останньою надією Лесі бути щасливою. І саме тому вона з ним поєднала своє життя. Спочатку бачила тільки те, що він її обожнює. З часом у листі Ользі Кобилянській зізналася, що не може без нього жити. Климент Квітка був однодумцем Лесі Українки. Вони обоє любили музику. Він, як і Леся, мріяв бути професійним піаністом. Окрім усього, вони обоє захоплювалися фольклором.
13. Леся Українка любила морозиво з ожини. За останній рік життя жінка схудла більше ніж на 10 кілограмів. Також письменниця казала, що найтяжче їй давався процес готування до сну, бо він потребував багато рухів руками та ногами. Перед самою смертю майже нічого не їла, а єдине, що їй смакувало, — морозиво з ожини.
14. Леся Українка ходила на риболовлю з Іваном Франком. Іван Франко влітку іноді гостював у Колодяжному, в садибі Косачів. Поруч біля них був ставок, в якому поет охоче ловив раків, а Леся разом із сестрами і братами любила спостерігати за процесом.
15. Існує астероїд, названий на честь Лесі Українки. Його повна назва — 2616 Леся (2616 Lesya). Це є астероїд головного поясу, який відкрили 28 серпня 1970 року.
16. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Може, це звучить дещо несучасно, але Іван Франко не хотів ображати Лесю Українку. Він мав на увазі лише те, що письменниця, як і її мати, була надзвичайно мужньою, вольовою та духовно сильною жінкою.
17. Леся Українка стильно одягалась. Двоюрідна сестра Аріадна Труш у спогадах про Лесю каже, що вона любила одягатися гарно, але скромно. Особливо Леся любила блузки. І попри стереотипне уявлення її як «чоловічної», Леся була дуже вишуканою.
18. Сучасники писали, що Леся здавалася високою завдяки довгим сукням. Насправді вона була середнього зросту, завжди худа. За кілька місяців до смерті з санаторію в Єгипті писала, що важить 47 кг. Завжди була засмагла. Тоді вже була методика так званого світлолікування. Мовляв, під впливом ультрафіолету руйнуються бактерії туберкульозу. Через те Леся завжди засмагала на сонці й у селі Колодяжному на веранді мала солярій із піском на даху.
19. Лесю Українку ховали в повній тиші: жодних промов, слів пошани, поваги, вдячності. Це через поліційну заборону. Перед тим, як у 1912 році помер Микола Лисенко, у Києві були маніфестації. Після цього заборонили проголошувати промови, співати, навіть “Вічная пам’ять”, нести квіти. Тому, коли рухалася жалібна процесія, були вози, на які люди мали поскладати квіти, щоб не нести в руках.
20. Труну на Байкове кладовище заносили на своїх плечах жінки. Це зафіксовано на фото. Є дослідження науковців про давню традицію українського народу, що жінок, особливо найбільш видатних, на своїх плечах в останню путь проводжають жінки. Знаємо навіть імена перших жінок на фото: поетеса Олена Журлива й перша виконавиця ролі Мавки Наталка Дорошенко.

Із сайту Нова українська школа