Сьогодні виповнюється 86 років від дня народження визначного українського поета, перекладача, літературознавця, публіциста й правозахисника Василя Стуса.
Людина рідкісного таланту, що обрала долю борця.
13 років із відміряних йому долею 47 він провів у радянських таборах. Але навіть у найтяжчі хвилини життя поет твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що його почує Україна. І ця його непоступлива віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю багатьох із нас.
Його поезія лунає в Україні і за її межами, її почули, в неї вслухаються і будуть слухати...
Національну премію імені Т.Г. Шевченка і звання Героя України Василь Стус отримав посмертно.
Минає час моїх дитячих вір.
І я себе з тим часом проминаю.І вже не віднайдусь. І вже не знаю,
А чи впізнав би на човні новім
Свій давній берег. Ні, напевно, ні.
Бо сам собі, відринутий від болю,
Пливу за днем, за часом, за собою
в новому необжитому човні.
Ні небожителі, ні жебоніння трав,
Ні перехлюпи хвиль — ніщо не скаже
Тобі про повертання. Не розв'яже
Твого питання: годі чи пора...
Ти сам пливеш, відринутий від себе.
І лиш за гребнем прозираєш гребінь.
Василь Стус
1964
Художник Володимир Слєпченко (Київ)
Немає коментарів:
Дописати коментар