20 фактів про Лесю Українку

Пропонуємо 20 фактів, які допоможуть зацікавити вас постаттю Лесі Українки.

1. Леся Українка в 5 років навчилася писати взагалі, у 9 – написала перший вірш. Першу ж драму – у 25.
2. Домашню початкову освіту здобували всі діти в родині Косачів. Це була принципова позиція мами, Олени Пчілки. Лариса Косач навчалася зі старшим на 2 роки братом Михайлом. Хлопчик пішов до гімназії у 5 клас. У Лесі ж виникли проблеми зі здоров’ям, тому її залишили вдома “на певний час”. Але сталося так, що вона ніколи в жодному закладі освіти не навчалася.
3. Протягом життя Леся Українка оволоділа в різній мірі 11 іноземними мовами: латинською, грецькою, німецькою, французькою, італійською, англійською, польською, болгарською, грузинською, іспанською, шведською, а також українською й російською. Коли ж почала займатися творчою діяльністю, то наголошувала, що прозові твори в перекладах можна читати, а віршовані важливо читати мовою оригіналу. Адже в перекладі втрачається мелодика вірша і його смислове наповнення.
4. Перші збірки надруковані у Львові. Тоді це місто належало до Австро-Угорщини. У російській імперії  неможливо було надрукувати твори українською. Тож свої збірки Леся Українка змогла побачити лише за рік. Їх збирали з окремих сторінок, які надсилали в різних конвертах або перевозили в таємних кишенях чи валізах із подвійним дном.
5. Леся Українка була дуже відповідальною й розуміла, як багато коштів витрачає на неї родина і як усі піклуються про неї, тому віддячувала, навчаючи братів і сестер. Окрім Лесі, у Косачів було 5 дітей, менших від Лесі – четверо. 
6. Леся Українка чудово грала на фортепіано і вчила цьому молодших сестер. Згодом її сестра Оксана навчалася в консерваторії (м. Льєж, Бельгія), а подруга Наталка Вишенська-Гроздова – у Київському музичному училищі. Вони були дуже вдячні Лесі за уроки музики.
7. Вона дуже любила дітей, але через хворобу не зважувалася мати своїх, аби не передати в спадок тяжку недугу. З листів письменниці розуміємо, що вона з теплом ставилася до свого племінника Михайлика Кривинюка, сина сестри Ольги, і саме для нього вишила сорочечку, що досі зберігається в однойменному музеї. 
8. Леся Українка в 9 років вишила батькові сорочку. Також разом з подругою Маргаритою Комаровою вишили рушник на могилу Тараса Шевченка. Він зберігається в Національному музеї Шевченка. Є й фото, на якому вишивальниці тримають на колінах цей рушник, а поруч із ними стоїть Михайло Косач.
9. Перший заробіток Леся Українка отримала, коли їй було 29. Вона почала друкувати свої літературознавчі огляди про новітні на той час процеси у світовій літературі в петербурзькому журналі “Жизнь”.
10.  Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». Оскільки Леся дуже любила дядька і захоплювалася ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з'явився у 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять
11. У листі до Ольги Кобилянської Леся Українка писала, що в житті вона більша оптимістка, ніж у літературі. І часто говорила про те, що їй краще пишеться, “коли на душі йде дощ”. А потім зауважувала: “Але він же не щодня йде”. 
12. Климент Квітка був останньою надією Лесі бути щасливою. І саме тому вона з ним поєднала своє життя. Спочатку бачила тільки те, що він її обожнює. З часом у листі Ользі Кобилянській зізналася, що не може без нього жити. Климент Квітка був однодумцем Лесі Українки. Вони обоє любили музику. Він, як і Леся, мріяв бути професійним піаністом. Окрім усього, вони обоє захоплювалися фольклором.
13. Леся Українка любила морозиво з ожини. За останній рік життя жінка схудла більше ніж на 10 кілограмів. Також письменниця казала, що найтяжче їй давався процес готування до сну, бо він потребував багато рухів руками та ногами. Перед самою смертю майже нічого не їла, а єдине, що їй смакувало, — морозиво з ожини.
14. Леся Українка ходила на риболовлю з Іваном Франком. Іван Франко влітку іноді гостював у Колодяжному, в садибі Косачів. Поруч біля них був ставок, в якому поет охоче ловив раків, а Леся разом із сестрами і братами любила спостерігати за процесом.
15. Існує астероїд, названий на честь Лесі Українки. Його повна назва — 2616 Леся (2616 Lesya). Це є астероїд головного поясу, який відкрили 28 серпня 1970 року.
16. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Може, це звучить дещо несучасно, але Іван Франко не хотів ображати Лесю Українку. Він мав на увазі лише те, що письменниця, як і її мати, була надзвичайно мужньою, вольовою та духовно сильною жінкою.
17. Леся Українка стильно одягалась. Двоюрідна сестра Аріадна Труш у спогадах про Лесю каже, що вона любила одягатися гарно, але скромно. Особливо Леся любила блузки. І попри стереотипне уявлення її як «чоловічної», Леся була дуже вишуканою.
18. Сучасники писали, що Леся здавалася високою завдяки довгим сукням. Насправді вона була середнього зросту, завжди худа. За кілька місяців до смерті з санаторію в Єгипті писала, що важить 47 кг. Завжди була засмагла. Тоді вже була методика так званого світлолікування. Мовляв, під впливом ультрафіолету руйнуються бактерії туберкульозу. Через те Леся завжди засмагала на сонці й у селі Колодяжному на веранді мала солярій із піском на даху.
19. Лесю Українку ховали в повній тиші: жодних промов, слів пошани, поваги, вдячності. Це через поліційну заборону. Перед тим, як у 1912 році помер Микола Лисенко, у Києві були маніфестації. Після цього заборонили проголошувати промови, співати, навіть “Вічная пам’ять”, нести квіти. Тому, коли рухалася жалібна процесія, були вози, на які люди мали поскладати квіти, щоб не нести в руках.
20. Труну на Байкове кладовище заносили на своїх плечах жінки. Це зафіксовано на фото. Є дослідження науковців про давню традицію українського народу, що жінок, особливо найбільш видатних, на своїх плечах в останню путь проводжають жінки. Знаємо навіть імена перших жінок на фото: поетеса Олена Журлива й перша виконавиця ролі Мавки Наталка Дорошенко.

Із сайту Нова українська школа

25 лютого народилася Леся Українка

25 лютого виповнюється 152 роки з дня народження української письменниці, перекладачки та культурної діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач).

Сильна, вольова й талановита жінка створила геніальні поетичні, прозові й публіцистичні твори, а також блискавично перекладала світову класику. Леся Ураїнка написала близько 270 віршів (без поем і віршованих драматичних творів). Кожен її твір – це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу. Невтомною працею та постійним саморозвитком вона змогла піднести українську літературу.

Початкову освіту Леся здобувала вдома. Її мати – Олена Пчілка – навчала дітей сама, також запрошувала приватних вчителів. 

У 9-річному віці дівчинка написала свій перший вірш “Надія”.

У 19 років вона написала для своєї молодшої сестри Ольги підручник зі стародавньої історії східних народів. А впродовж життя вивчила 11 іноземних мов.

У творчості поетеси значне місце відведено національній ідеї, любові до рідного краю та обстоюванню прав народу.

Попри довгу боротьбу з хворобою, твори Лесі Українки пронизані оптимізмом. Її слова "Я хочу крізь сльози сміятись" є життєвим девізом багатьох українців у наші часи.

Відкриваймо для себе Лесю Українку, читаймо її твори, надихаймося, утверджуймо нашу національну ідентичність.

Сучасні книги українською мовою

В електронній українській бібліотеці ви завжди знайдете тисячі книг  найрізноманітнішої тематики. На сайті ReadUkrainianBooks.com величезний вибір літератури, що постійно оновлюється та доповнюється. 

Здобуття знань у різних сферах життя та збагачення духовного світу є надзвичайно важливими потребами кожної людини, тому цей сайт докладає максимум зусиль, щоб задовольняли потреби читачів без жодних перешкод. У цій електронній бібліотеці ви можете читати книги українською мовою онлайн  завжди та в будь-якому місці для навчання та саморозвитку або просто для задоволення. 

Безкоштовні аудіокниги класичної української прози та поезії

У грудні 2018 року в Україні запустили першу онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою.

До бібліотеки «Слухай» увійшло понад 100 прозових та поетичних аудіокниг української класики зі шкільної програми, а також твори сучасних письменників, які начитували самі ж автори. Ви зможете прослухати твори Ольги Кобилянської, Квітки-Основ’яненка, Івана Франка, Панаса Мирного, Валер’яна Підмогильного, Максима Рильського, Олени Теліги, Дмитра Павличка, Лесі Українки, Миколи Хвильового та сучасна література Ольги Деркачової, Євгена Ліра, Наталії Сняданко, Христини Козловської, Марка Лівіна та Катерини Бабкіної та інших.

Також до озвучування долучилися теле- та радіоведучі, актори театру й кіно, музиканти: Валерій Харчишин, Даша Астаф’єва, Богдан Бенюк, Даша Коломієць, Олександр Ярмак, Євген Галич...

Насолоджуйтеся!

15 фактів із життя Івана Франка

Іван Франко – це супергерой з розумовими надздібностями і феноменальною пам’яттю. Поет, прозаїк, фольклорист, перекладач, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч.

1. Мікс геніальності і фантастичної працездатності. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо). Щороку видавав по 5-6 книжок.

2. Став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.

3. Малий вчився так, щоб знань вистачило підробляти репетиторством. Друзі-гімназисти розказували, що Франко після годинної лекції вчителя міг дослівно її переказати.

4. У гімназійні роки, залишившись без батьків, заробляв на життя репетиторством. Із тих коштів зібрав фантастичну бібліотеку українських і європейських авторів - понад 500 томівє Став ходячою енциклопедією і фінансово незалежним красунчиком.

5. Чотири рази його ув’язнювала австрійська влада (у 1877, 1880, 1889 і 1892 рр.).

6. Франко знав 14 (ЧОТИРНАДЦЯТЬ!!!) мов на рівні перекладача. Переклав Гомера, Платона, Шекспіра, Діккенса, Золя, Гюго, Флобера, Гете, Твена, Сервантеса, Алігієрі і ще довгий список авторів світової класики і античної літератури. Сучасники називали його “академією в одній особі”.

7. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. 

Перекладав також на німецьку українські народні пісні, допомагав Михайлу Грушевському з німецьким перекладом “Історії України-Русі”.

8. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Українська радикальна партія – та перший її голова, автор програми.

9. Закликав населення Галичини називати себе українцями, а не русинами. ” Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціяльних кордонів…”, – писав він у листі до молоді в 1905-му.

10. Ще й до всього мав ідеальний слух і прекрасний голос – Микола Лисенко писав музику з його співу.

11. Номінант на Нобелівську премію. Займав 4-те місце серед номінантів, але помер в рік проголошення лауреата (Ромена Ролана, до речі), тому був виключений зі списку.

12. Його переклад біблійної “Книги Буття” досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.

13. Ледь не запізнився на власне весілля з Ольгою Хоружинською. У кабінеті батька нареченої знайшов стару книжку і переписував із неї рідкісного вірша.

14. Останні сім років писав лівою рукою, бо права була паралізована. Систематизува­ти та упорядковувати матеріали йому допомагав син Андрій. Двоє синів Івана Франка (Пе­тро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців.

15. Помер Іван Франко 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були у війську, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей ховали в чужій вишиваній сорочці, в “позиченій” ямі на шість домовин.

В окремій могилі перепоховали Івана Франка через 10 років.

Джерело: Ятрань

Чому потрібно розмовляти українською

Kozakorium.com підготував 10 вагомих причин, чому варто та потрібно спілкуватися українською мовою.

1. Українська мова має багатовікову історію та належить до наймилозвучніших в усьому світі. Окрім того, розмовляючи українською Ви матимете особливий шарм, адже російською може говорити практично кожен житель нашої країни, а от вишуканою українською - одиниці.

2. Це стильно й концептуально: жити в своїй країні та спілкуватися власною мовою, а не мовою сусідньої держави. Наприклад, чи бачили Ви колись щоб більшість поляків розмовляли німецькою мовою або, можливо, більшість жителів Лондона спілкувались французькою? Гадаємо, що таке навіть уявити складно, а от для українців немає нічого дивного - розмовляти російською.

3. Спілкуючись українською, Ви допомагаєте економіці держави. Що більше людей спілкуються українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. А це не тільки створює додаткові перепони для конкурентів українських фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість заробляти нашим людям і компаніям, зокрема - надаючи послуги з тієї адаптації.

4. Захист інформаційного простору. Спілкуючись виключно українською мовою Ви стаєте захищенішими від проникнення недружньої пропаганди. Не дарма Росія витрачає мільярди доларів щороку на функціонування своїх пропагандистських каналів, таких як RussiaToday.

5. Мова забезпечує зв'язок поколінь та безперервність культурного й історичного спадку народу України. Навіть якщо Ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і всі попередні покоління Вашої родини.

6. Безпека на полі бою. У ситуації коли є загроза життю Ви зможете відрізнити "свого" від "агресора". Наприклад, війна на Сході України, де, як з однієї так і з іншої сторони послуговуються російською.

7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушуватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську мову.

8. Політична безпека. Як показують події останніх десятиліть, Росія неодноразово використовувала питання російської мови, коли було потрібно вплинути на політичну чи економічну ситуацію в Україні. Окрім того, події 2014 року продемонстрували, що занадто багато говорити російською небезпечно - Вас можуть на цій підставі прийти "захищати" зелені чоловічки, навіть якщо Ви цього не бажаєте. Крим та Донбас вже відчули це на собі.

9. Якщо б українська мова не була такою важливою, то її б ніколи не забороняли понад 100 разів за останні 350 років! Детальніше про це можна прочитати у статті Хронологія знищення української мови.

10. Останню причину ми свідомо залишили незаповненою. Пояснюємо чому. Усе перечислраховане вище - це, звісно, добре і цілком правильно, однак, як показує досвід, навіть попри розуміння необхідності робити щось, людина схильна робити це тільки тоді, коли у неї є сильна внутрішня мотивація.

Що може стати для Вас мотивацією спілкуватися українською або розпочати її вивчення? Наведемо два приклади. Перший, Ви зустріли свою другу половинку, а він або вона розмовляє українською. Чудово! Що може бути кращою мотивацією для вивчення мови, ніж кохання? Інший приклад, Ви потрапили у Львів та були неймовірно вражені гостинністю місцевих людей, звичаями, традиціями та вишуканою мовою. Чому б і самому не спробувати вивчити або перейти на спілкування українською?

Схожих прикладів можна навести ще дуже багато, тому шукайте свою особисту мотивацію, вивчайте українську та не соромтеся спілкуватися нею в усіх сферах Вашого життя!

Джерело Козакоріум

Найпоширеніші помилки в українській мові: запам'ятайте та уникайте!

Кожен хоче, щоб його мова була правильною. Styler зібрав найпоширеніші помилки в українській мові, яких допускаються майже всі.

Суржик і росіянізми

Відрізнити ці слова від правильної української мови зможе будь-який громадянин навіть без наукового ступеня. Якщо з суржиком усе зрозуміло, то що таке росіянізми? Простіше кажучи, це запозичення лексики з російської мови, кальковане на український манір.

Популярні росіянізми:

• по крайній мірі (рос.) - принаймні (укр.)
• на рахунок чогось (рос.) - щодо, стосовно (укр.)
• являтися кимось (рос.) - бути кимось (укр.) "Являтися" можна лише уві сні, як писав Іван Франко.
• здавати іспит (рос.) - складати іспит (укр.)
• виключення (рос.) - виняток (укр.)
• на протязі дня (рос.) - протягом дня (укр.)
• я рахую, що... (рос.) - я вважаю (думаю), що... (укр.)

Плеоназм

Це означає використання двох слів, які в словосполученні просто повторюють один і той самий сенс, хоча окремо звучать цілком правильно. 

• Колеги по роботі - колеги (ви не можете бути колегами в побуті).
• Пам'ятний сувенір - сувенір (це вже подарунок на пам'ять).
• Спільна співпраця - співпраця, спільна (командна) робота.
• Народний фольклор - фольклор (це вже народна творчість).
• Прейскурант цін - прейскурант.
• Вільна вакансія - вакансія (вона не може бути вільною, якщо людина вже є).

Порушення лексичних норм

Зазвичай це спостерігається, коли певне слово добирають неправильно відповідно до значення та контексту. Наприклад:

• вірна відповідь - правильна відповідь
• відкривати книжку, двері, очі, пляшку, вікно - книжку розгорнути, двері та вікно відчинити, очі розплющити, пляшку відкоркувати
• відноситися до людей - ставитися до людей
• тривалі відносини - тривалі стосунки
• у даному випадку - у цьому (такому) випадку
• під відкритим небом - просто неба
• натощак - натщесерце
• прийшло в голову - спало на думку
• приймати участь - брати участь
• знаходитися біля дому - перебувати, розташовуватися біля дому. Знайтися може те, що загубилося.

Неправильне написання слів

Написання деяких слів викликає сумніви та як наслідок помилки в тексті. Запам'ятайте, як правильно писати ці слова:

• "будь ласка" - окремо та виділяється комою з двох боків у реченні
• "на жаль" - окремо та виділяється комою з двох боків у реченні
• "з-поміж" - через дефіс пишуться усі прийменники з частинами "з", "із"
• "до речі" - окремо та виділяється комою з двох боків у реченні
• самий високий - найвищий (в українській мові не вживається частка "самий" для порівняння прикметників)

Як правильно вітатися

Зранку заведено казати "Доброго ранку", ніби ви бажаєте цього людині. Вдень та ввечері правильно говорити у звичайних формах "Добрий день" і "Добрий вечір".

Побажання "Доброї ночі" є калькованим. В українській мові є "На добраніч". Зверніть увагу, що словосполучення пишеться окремо.

Використання суфіксів -уч, -юч

Запам’ятайте!

1. Активних дієприкметників на -ший, -вший в українській мові немає: рос. сделавший; прибывший ; бывший; уснувший; укр. той, що зробив; прибулець; колишній; заснулий.

2. Активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий) не характерні для сучасної української літературної мови і є маловживаними. Вони утворюються не від усіх дієслів і дуже рідко керують залежними словами. Трапляються в науковій термінології (випускаюча кафедра, описуючий пристрій, узагальнюючий виступ, дестабілізуючі чинники), у художніх творах (синіючі далі).

Замість активних дієприкметників слід уживати:

1) прикметники з суфіксами -льн-, -н- (рос. окружающий – укр. навколишній; рос. измеряющий – укр. вимірювальний; рос. тормозящий – укр. гальмівний);

2) іменники (рос. выступающий – укр. промовець; рос. поступающий – укр. вступник; рос. трудящийся – укр. трудівник);

3) підрядні означальні речення (заболевший – той, що захворів; інженер, работающий над проектом – інженер, який працює над проектом);

4) дієприслівникові звороти (рос. выступающие депутаты призывали – укр. виступаючи, депутати закликали).

Вибір такого засобу залежить насамперед від суті позначуваного поняття, а також від значення іменника, з яким він поєднується.

Проте часто використовують не властиві українській мові форми з частками -уч та -юч:

• бажаючий - охочий
• відновлюючий - відновлювальний
• рятуючий - рятувальний
• практикуючий юрист - юрист-практик
• початкуючий - початківець
• дозрівші яблука - дозрілі яблука
• посивівший - посивілий

Намагайтеся уникати вище перерахованих помилок.

Із сайту "RBC.UA"