20 фактів про Лесю Українку

Пропонуємо 20 фактів, які допоможуть зацікавити вас постаттю Лесі Українки.

1. Леся Українка в 5 років навчилася писати взагалі, у 9 – написала перший вірш. Першу ж драму – у 25.
2. Домашню початкову освіту здобували всі діти в родині Косачів. Це була принципова позиція мами, Олени Пчілки. Лариса Косач навчалася зі старшим на 2 роки братом Михайлом. Хлопчик пішов до гімназії у 5 клас. У Лесі ж виникли проблеми зі здоров’ям, тому її залишили вдома “на певний час”. Але сталося так, що вона ніколи в жодному закладі освіти не навчалася.
3. Протягом життя Леся Українка оволоділа в різній мірі 11 іноземними мовами: латинською, грецькою, німецькою, французькою, італійською, англійською, польською, болгарською, грузинською, іспанською, шведською, а також українською й російською. Коли ж почала займатися творчою діяльністю, то наголошувала, що прозові твори в перекладах можна читати, а віршовані важливо читати мовою оригіналу. Адже в перекладі втрачається мелодика вірша і його смислове наповнення.
4. Перші збірки надруковані у Львові. Тоді це місто належало до Австро-Угорщини. У російській імперії  неможливо було надрукувати твори українською. Тож свої збірки Леся Українка змогла побачити лише за рік. Їх збирали з окремих сторінок, які надсилали в різних конвертах або перевозили в таємних кишенях чи валізах із подвійним дном.
5. Леся Українка була дуже відповідальною й розуміла, як багато коштів витрачає на неї родина і як усі піклуються про неї, тому віддячувала, навчаючи братів і сестер. Окрім Лесі, у Косачів було 5 дітей, менших від Лесі – четверо. 
6. Леся Українка чудово грала на фортепіано і вчила цьому молодших сестер. Згодом її сестра Оксана навчалася в консерваторії (м. Льєж, Бельгія), а подруга Наталка Вишенська-Гроздова – у Київському музичному училищі. Вони були дуже вдячні Лесі за уроки музики.
7. Вона дуже любила дітей, але через хворобу не зважувалася мати своїх, аби не передати в спадок тяжку недугу. З листів письменниці розуміємо, що вона з теплом ставилася до свого племінника Михайлика Кривинюка, сина сестри Ольги, і саме для нього вишила сорочечку, що досі зберігається в однойменному музеї. 
8. Леся Українка в 9 років вишила батькові сорочку. Також разом з подругою Маргаритою Комаровою вишили рушник на могилу Тараса Шевченка. Він зберігається в Національному музеї Шевченка. Є й фото, на якому вишивальниці тримають на колінах цей рушник, а поруч із ними стоїть Михайло Косач.
9. Перший заробіток Леся Українка отримала, коли їй було 29. Вона почала друкувати свої літературознавчі огляди про новітні на той час процеси у світовій літературі в петербурзькому журналі “Жизнь”.
10.  Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». Оскільки Леся дуже любила дядька і захоплювалася ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з'явився у 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять
11. У листі до Ольги Кобилянської Леся Українка писала, що в житті вона більша оптимістка, ніж у літературі. І часто говорила про те, що їй краще пишеться, “коли на душі йде дощ”. А потім зауважувала: “Але він же не щодня йде”. 
12. Климент Квітка був останньою надією Лесі бути щасливою. І саме тому вона з ним поєднала своє життя. Спочатку бачила тільки те, що він її обожнює. З часом у листі Ользі Кобилянській зізналася, що не може без нього жити. Климент Квітка був однодумцем Лесі Українки. Вони обоє любили музику. Він, як і Леся, мріяв бути професійним піаністом. Окрім усього, вони обоє захоплювалися фольклором.
13. Леся Українка любила морозиво з ожини. За останній рік життя жінка схудла більше ніж на 10 кілограмів. Також письменниця казала, що найтяжче їй давався процес готування до сну, бо він потребував багато рухів руками та ногами. Перед самою смертю майже нічого не їла, а єдине, що їй смакувало, — морозиво з ожини.
14. Леся Українка ходила на риболовлю з Іваном Франком. Іван Франко влітку іноді гостював у Колодяжному, в садибі Косачів. Поруч біля них був ставок, в якому поет охоче ловив раків, а Леся разом із сестрами і братами любила спостерігати за процесом.
15. Існує астероїд, названий на честь Лесі Українки. Його повна назва — 2616 Леся (2616 Lesya). Це є астероїд головного поясу, який відкрили 28 серпня 1970 року.
16. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Може, це звучить дещо несучасно, але Іван Франко не хотів ображати Лесю Українку. Він мав на увазі лише те, що письменниця, як і її мати, була надзвичайно мужньою, вольовою та духовно сильною жінкою.
17. Леся Українка стильно одягалась. Двоюрідна сестра Аріадна Труш у спогадах про Лесю каже, що вона любила одягатися гарно, але скромно. Особливо Леся любила блузки. І попри стереотипне уявлення її як «чоловічної», Леся була дуже вишуканою.
18. Сучасники писали, що Леся здавалася високою завдяки довгим сукням. Насправді вона була середнього зросту, завжди худа. За кілька місяців до смерті з санаторію в Єгипті писала, що важить 47 кг. Завжди була засмагла. Тоді вже була методика так званого світлолікування. Мовляв, під впливом ультрафіолету руйнуються бактерії туберкульозу. Через те Леся завжди засмагала на сонці й у селі Колодяжному на веранді мала солярій із піском на даху.
19. Лесю Українку ховали в повній тиші: жодних промов, слів пошани, поваги, вдячності. Це через поліційну заборону. Перед тим, як у 1912 році помер Микола Лисенко, у Києві були маніфестації. Після цього заборонили проголошувати промови, співати, навіть “Вічная пам’ять”, нести квіти. Тому, коли рухалася жалібна процесія, були вози, на які люди мали поскладати квіти, щоб не нести в руках.
20. Труну на Байкове кладовище заносили на своїх плечах жінки. Це зафіксовано на фото. Є дослідження науковців про давню традицію українського народу, що жінок, особливо найбільш видатних, на своїх плечах в останню путь проводжають жінки. Знаємо навіть імена перших жінок на фото: поетеса Олена Журлива й перша виконавиця ролі Мавки Наталка Дорошенко.

Із сайту Нова українська школа