9 сайтів, де можна знайти безкоштовні книги українською

Любите читати онлайн? Або маєте електронну книгу? Тримайте підбірку сайтів, де можна безкоштовно скачати чи прочитати онлайн улюблені твори українською.

ЧТИВО

Вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури. Тут можна знайти багато цікавих текстів та завантажити їх у зручному форматі (*.fb2, *.epub, *.txt, *.htm, *.rtf, *.doc, *.pdf та *.djvu).

e-Bookua

На сайті представлена велика колекція різноманітних книг. Серед них – твори Чака Паланіка, Ірен Роздобудько, Юрія Андруховича тощо.

JavaLibre

Тут можна безкоштовно завантажити обрану книгу у кількох форматах – jar, jad, txt, fb2, epub, doc. Можна знайти твори і сучасних авторів, і класиків.

ІЗБОРНИК

Електронна бібліотека давньої української літератури. Українські літописи, хроніки, житія, апокрифи, граматики, лексикони, історично-мемуарна проза, перекладні та поетичні твори тощо.

Відкрита Книга

Тут немає реклами, а у бібліотеку розміщують лише ті твори, які стали суспільним надбанням. Завантажити можна у форматах pdf, fb2, doc, epub.

Поетика

Бібліотека української поезії. Тут можна прочитати вірші Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Павла Мовчана, Івана Драча, Ігора Калинця, Марти Тарнавської, Віктора Неборака, Олександра Ірванця тощо.

УКРАЇНІКА

Історія, літературознавство, інженерна думка та винахідництво тощо – все це можна знайти на сайті Україніка. Але і художня література тут теж є.

Чарівний Жираф

Бібліотека вже майже перестала існувати. Проте, якщо клацнути на обрану букву і вибрати автора, там досі можна прочитати онлайн твори в українському перекладі.

УкрЛіб

Тут можна знайти відомі книги української та зарубіжної літератури.

Із сайту "Оселя"

8 січня народився Василь Симоненко

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать - можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати,

Ті, що не палають, не горять!

8 січня 1935 року на Полтавщині народився український поет, журналіст, шістдесятник Василь Симоненко. Його творчість змушує кожного читача замислитися над вічними питаннями добра і зла, сенсу життя, любові до України, відповідальності кожного перед Батьківщиною. Літературні критики називали його "поетом без каменю за душею", а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.

Писати Василь Симоненко почав ще в студентські роки, однак довго тримав їх у шухляді. Разом з Ліною Костенко, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським, Василем Стусом був членом Клубу творчої молоді.

За його коротке життя, встигли побачити світ лише дві книги: «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Решта праць Василя Симонека вийшли вже після смерті поета.

Прожив Василь Симоненко лише 28 років, але залишив по собі неоціненний творчий скарб.

1995 року Василеві Симоненку посмертно присуджено Національну премію України імені Т.Г. Шевченка.

6 січня народився Володимир Сосюра

6 січня 1898 року у містечку Дебальцеве на Донеччині народився український поет-лірик Володимир Сосюра.

“Талановитий і свіжий, інколи курйозний, завжди експансивний і щирий, Володимир Сосюра належить до поетів, за якими ходить популярність, яких знає, визнає й вітає “масовий”, “широкий” читач”, – писав Микола Зеров.

Цінність творчості В. Сосюри в особливостях переданої ним реальності. Критики відзначають, що ні до нього, ні після ніхто в українській літературі не створив настільки прекрасного поетичного світу, наповненого дивовижною красою українського життя.

Творчість Сосюри, ​​за словами літературознавців, максимально щира, наповнена особистими переживаннями, сонячними відблисками, що віддзеркалюють, здається, саму душу українського народу. Його поетичне слово – це чудовий світ любові, теплої, як морська хвиля, світлої, як безхмарне небо, чарівної, як казка.

У 1944 року він написав вірш «Любіть Україну», який є одним з гімнів любові до Батьківщини.

6 січня народився Василь Стус

6 січня 1938 року народився в селі Рахнівці Вінницької області народився український поет, громадський діяч та борець за незалежність України Василь Стус. Він для більшості українців є символом боротьби за національну ідентичність, українську культуру і мову в 70-і та 80-і рр. ХХ століття.

Василь Стус добре вчився і закінчив школу із медаллю у 16 років. Він не боявся бути відвертим у своїх почуттях, як не боявся протягом усього життя відверто протистояти злу і неправді, був щирий, відкритий в усьому, цілісний, неподільний.

Прожив поет лише 47. Патріота та відомого поета, письменника, перекладача закатували в карцері табору в Пермській області, де перебували “особливо небезпечні державні злочинці”.

Стус був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).

За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса – поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові. Звідси підвищений інтерес до його віршів – “образків доби”, у котру йому судилося жити. Рідкісна, унікальна неподільність поезії і долі. Поет залишався собі вірним до кінця!

Стус усвідомлював, що за ним стояла Україна, «мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".

І ця його непоступлива віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю багатьох із нас. Його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються. Схиляються перед ним і поза Україною ті, кому випало читати його твори або довідатися про його долю й боротьбу.

За коротке життя Стус залишив 6 томів творів, більшість з яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.

3 січня 1942 року народився Анатолій Погрібний

Наша мова як єдина державна мова в  

Україні і на сьогодні, і на прийдешні часи –   

це той рубіж, з якого ми, українці,… ніколи, ні 

 за яких обставин не зійдемо

Анатолій Погрібний

Він належав до тих патріотів-інтелігентів, які тримають небо Українського Світу. Письменник, літературознавець, публіцист, політик, державний і громадський діяч. Академік, доктор філології. Людина академічних знань і непохитних українських

світоглядних цінностей.

3 січні 1942 року народився Анатолій Григорович Погрібний у с. Мочалище Бобровицького району на Чернігівщині.

А.Г.Погрібний – автор понад тисячі статей та кількох десятків монографій.

2007 р. побачили світ останні книги А.Погрібного: публіцистична «Захочеш і будеш» і літературознавча — «Літературні явища і з´яви».

Протягом десяти років Анатолій Погрібний був автором і ведучим популярної публіцистичної радіопередачі «Якби ми вчились так, як треба», підносячи суспільно значущі проблеми та захищаючи українські мову й культуру.

А.Г. Погрібний помер у ніч з 9 на 10 жовтня 2007 р. в Києві. Його називали «народним професором» і «кумиром мислячих студентів».

2006 р. Анатолій Погрібний став лауреатом Шевченківської премії. В урочистій промові під час вручення премії видатний письменник наголосив: «Мусимо будувати Україну як європейськи зорієнтовану, соціально зорієнтовану національну державу українського народу, у якій має бути добре всім, але у якій мусять неухильно, послідовно підтримуватися українські національні пріоритети – у політиці, економіці, культурі, мові. Це й буде Шевченкова Україна…»

«Він був найщирішим, найпалкішим українцем, – свідчив Юрій Мушкетик. – Він ішов цією дорогою беззастережно, його залякували, йому погрожували, але він ішов, не шкодуючи ні сил, ні здоров’я… Багатьом він повернув віру в Україну, повернув віру в те, що наша держава буде жити, вона безсмертна».

2 січня День наукової фантастики

Свято відзначають з 2012 року неофіційно в день народження Айзека Азімова (02.01.1920-06.04.1992), американського письменника-фантаста, вченого-біохіміка, автора 467 книг. Разом з А. Кларком і Р. Хайнлайном Азімов належить до «Великої трійки» письменників-фантастів.

Наукова фантастика - жанр в літературі, кіно та в інших видах мистецтва, сюжет якого будується на розвитку подій, що стали можливими внаслідок вигаданих наукових відкриттів і технологій.

Наукова фантастика грунтується на фантастичних припущеннях (вигадці)в галузі науки, включаючи як точні, так і природні та гуманітарні науки, описує вигадані технології і наукові відкриття, контакти з нелюдським розумом, можливе майбутнє або альтернативний хід історії а також вплив цих припущень на людське суспільство і особистість.

Засновниками наукової фантастики вважають французького письменника Жюля Верна, який називав свої твори науковими та англійського письменника і публіциста Герберта Уеллса, який називав свої твори фантастичними.

#День_наукової_фантастики #ScienceFictionDay

47 фактів про Павла Тичину

Ви знали, що Тичина дуже любив природу, а тому подаровану йому рушницю ніколи не використовував? А про те, що був дуже вимогливим і самокритичним до себе й тому автопортрет у 33-річному віці підписав: “Якийсь старий я тут вийшов”. Про це та інше розповідається в статті "47  фактів про Тичину, що не розкажуть у школі" 

10 українських слів, яких не скажеш російською

У світі існує 6 тис. мов. Майже половина з них уже сьогодні під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється, коли мову, з тієї чи іншої причини, перестають вживати та вивчати понад 30% її носіїв.

Пропонуємо унікальні українські слова, відповідників яких ви не знайдете у російській

Як правильно вітати з Новим роком?