8 січня народився Василь Симоненко

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать - можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати,

Ті, що не палають, не горять!

8 січня 1935 року на Полтавщині народився український поет, журналіст, шістдесятник Василь Симоненко. Його творчість змушує кожного читача замислитися над вічними питаннями добра і зла, сенсу життя, любові до України, відповідальності кожного перед Батьківщиною. Літературні критики називали його "поетом без каменю за душею", а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.

Писати Василь Симоненко почав ще в студентські роки, однак довго тримав їх у шухляді. Разом з Ліною Костенко, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським, Василем Стусом був членом Клубу творчої молоді.

За його коротке життя, встигли побачити світ лише дві книги: «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Решта праць Василя Симонека вийшли вже після смерті поета.

Прожив Василь Симоненко лише 28 років, але залишив по собі неоціненний творчий скарб.

1995 року Василеві Симоненку посмертно присуджено Національну премію України імені Т.Г. Шевченка.