Василь Стус добре вчився і закінчив школу із медаллю у 16 років. Він не боявся бути відвертим у своїх почуттях, як не боявся протягом усього життя відверто протистояти злу і неправді, був щирий, відкритий в усьому, цілісний, неподільний.
Прожив поет лише 47. Патріота та відомого поета, письменника, перекладача закатували в карцері табору в Пермській області, де перебували “особливо небезпечні державні злочинці”.
Стус був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса – поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові. Звідси підвищений інтерес до його віршів – “образків доби”, у котру йому судилося жити. Рідкісна, унікальна неподільність поезії і долі. Поет залишався собі вірним до кінця!
Стус усвідомлював, що за ним стояла Україна, «мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину". Так, поет знав, що загине у своїй боротьбі із тією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: "Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя...".
І ця його непоступлива віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю багатьох із нас. Його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються. Схиляються перед ним і поза Україною ті, кому випало читати його твори або довідатися про його долю й боротьбу.
За коротке життя Стус залишив 6 томів творів, більшість з яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.
Немає коментарів:
Дописати коментар